top of page

Міжкультурна комунікація в ESL класі: уроки волонтерства з ENGin


Волонтерка ENGin Віссал Бен Рума ділиться своїми думками щодо міжкультурної комунікації на заняттях з англійської як іноземної мови, спираючись на досвід спілкування з українськими студентами

Якби я могла сказати щось своєму молодшому «я» на початку кар'єри вчительки англійської мови із сертифікатом CELTA, я б наголосила на важливості міжкультурної обізнаності. Волонтерство з ENGin нагадало мені, що викладання англійської — це не лише граматика і словниковий запас, а й розуміння людей, які стоять за мовою.


Наші звички та стилі навчання значною мірою визначаються культурою. Наприклад, американські студенти більш відкриті й охочіше беруть участь у занятті, тоді як японські — менш активні, особливо у форматі «один на один», адже вчитель займає вищий статус у соціальній ієрархії, тому японські студенти спочатку можуть бути більш стриманими. Подібним чином українські студенти привносять у клас ESL власні освітні традиції та культурні очікування.


Волонтерство з ENGin дало мені зрозуміти, що українські студенти дотримуються традиційної моделі, де в багатьох випадках домінує підхід, орієнтований на вчителя. Тому, застосовуючи студентоцентричний та комунікативний підхід за методологією CELTA в українській аудиторії, варто зважати на рівень Teacher Talking Time (TTT) — часу, який говорить учитель.


Розуміння цих культурних відмінностей — перший крок до формування інклюзивного середовища та проведення занять, які заохочують студентів до навчання та прогресу.


Спостереження за культурними відмінностями: розуміння контексту студентів


На практиці спостереження за своїми українськими студентами допомогло мені зрозуміти, що попередній шкільний досвід формує нинішні навчальні звички. Я помітила, що повага до вчителя виявляється по-різному — залежно від культури та країни.


У деяких культурах повага до вчителя означає просто не перечити та не заважати заняттю. В Україні ж повага часто передбачає очікування інструкцій перед відповіддю.


Порівнюючи українських студентів ENGin із учнями з інших культур, я виявила, що на початку участь, як правило, дуже повільна. Проте вона поступово зростає, коли студенти зближуються з вами і почуваються комфортніше.

Студенти можуть вагатися з відповіддю, доки їх не запитають безпосередньо. Це вагання може бути пов'язане з тривогою та страхом помилитися — результатом підходу, зосередженого на точності, якому вони піддавалися з перших днів у школі. Тому їм часто комфортніше записати відповідь на папері або в чаті, ніж говорити вголос. У таких випадках учитель має помічати моменти вагання та давати студентам час обдумати питання перед відповіддю. Переривати їх або заповнювати тишу не допоможе студентові вдосконалитися й лише збільшить TTT.


Цілком очікувано, що спочатку студент відповідатиме словами або короткими реченнями. Важливо хвалити їх, коли вони на правильному шляху — це додасть впевненості й поступово зробить їх менш скутими у спілкуванні.


Варто також зазначити, що демонстрація зразків відповідей знижує рівень стресу у студента. Однак у таких випадках надзвичайно важливо балансувати між часом мовлення вчителя (TTT) і часом мовлення студента (STT).


Практичні стратегії викладання


Плануючи урок з мовної практики, репетитори мають ретельно продумувати завдання, щоб заняття пройшло успішно. Відповідно до методології CELTA для комунікативних уроків з говоріння, початок із «lead-in» — обов'язковий етап, який активізує знання та зацікавленість студента.


Це можна зробити, показавши зображення або просто поставивши кілька запитань. Слухаючи студента на цьому етапі, учитель отримує чітке уявлення про те, яку мову потрібно опрацювати перед початком основної частини. Тому важливо надати функціональну мову та лексику за темою, необхідну для комунікативних цілей.


Наступний етап — контрольована практика. Її мета — знизити тривогу через можливі помилки. Завдання може бути на зіставлення або заповнення пропусків (діалог або короткий абзац).


Тактовне надання негайного зворотного зв'язку — основа формування впевненості студента. Я рекомендую «метод сендвіча» під час надання зворотного зв'язку: спочатку відзначте правильне використання мови, потім делікатно виправте помилку і, насамкінець, назвіть ще одну річ, яка вам сподобалася у відповіді студента. Такий підхід спрямовує думки студента на позитивне, а не зосереджує їх на помилках.


Після виконання всіх цих кроків можна вважати, що ви надали студентам усе необхідне для участі у «вільній практиці» (freer practice). На цьому етапі уникайте тем із єдиною правильною відповіддю та запитань типу «так/ні», оскільки такі завдання нівелюють комунікативну мету.


Наприкінці заняття відкладений зворотний зв'язок дасть студентам загальне уявлення про їхні результати. Учитель має навести приклади вдалого використання мови та визначити зони для подальшого вдосконалення. Дотримання цих етапів забезпечить середовище підтримки і природно сприятиме зростанню впевненості студентів.

На основі мого досвіду — кілька порад для волонтерів, які я вважаю корисними:


  • Розрядіть атмосферу за допомогою Small Talk (погода, хобі, їжа...).

  • Контекстуалізація важлива: картинки, короткі відео та запитання за темою творять дива.

  • Ставте уточнюючі запитання, щоб природно розширювати відповіді.

  • Хваліть зусилля, а не лише точність — це підвищує впевненість.

  • Демонструйте зразки відповідей перед вільною практикою, щоб допомогти нерішучим студентам.

  • Давайте час на роздум: паузи — це не завжди погана ознака.


Ці поради можуть суттєво вплинути на атмосферу під час зустрічі та емоційний стан студентів.


Виклики та адаптація в індивідуальних онлайн-заняттях ESL


На онлайн-заняттях важче зчитувати мову тіла, тому вчителям потрібно приділяти особливу увагу міміці та інтонації, щоб зрозуміти, чи встигає студент.


Ще один виклик під час волонтерства з ENGin — мовчання та вагання з боку студентів. Як вже зазначалося, під впливом попереднього шкільного досвіду українські студенти можуть боятися помилок або соромитися. Мовчання іноді є ознакою розумового процесу, а переривання може обірвати хід думок. Тому надавати час для роздумів — необхідність. Крім того, це допомагає балансувати між TTT і STT.


Важливо наголосити на значущості більшого часу мовлення студента (STT), щоб забезпечити більше практики мови. Деякі завдання можуть бути надто складними або лякаючими. У таких випадках можуть знадобитися адаптації: простіші інструкції, демонстрація зразків відповідей або підказки.


Чого навчило мене крос-культурне викладання


Завдяки досвіду крос-культурного викладання я засвоїла цінні уроки, які продовжують формувати мій підхід. Учителі не можуть і не повинні припускати, що всі студенти беруть участь у заняттях однаково.


Деяким студентам потрібно більше часу на підготовку та відповідь.


Мовчання не завжди свідчить про відсутність інтересу — воно може відображати іншу культурну норму, про яку варто знати.

Виявляючи інтерес до країни та культури студента, ви дізнаєтеся багато про те, як із ним працювати. Довіра та емпатія врешті-решт допоможуть студентові почуватися комфортно.


Зрештою, міжкультурна комунікація нагадує нам, що наші студенти — не просто ті, хто вивчає англійську мову. Вони набагато більше. Кожен із них приходить у клас із власними емоціями, проблемами, надіями, невдачами та культурою. Тому не існує універсального рішення для створення успішних занять.


Якщо з цієї статті ви маєте винести одну пораду, то вона така: викладання англійської виходить за межі мовної методики. Бути хорошим учителем — це не лише правильно пояснювати. Це означає будувати довірливі стосунки зі студентами та робити так, щоб вони отримували задоволення від занять.

Чому варто долучитися до волонтерства з ENGin


Волонтерство з ENGin — це чудовий і унікальний досвід. На ENGin мені важко називати своїх студентів студентами. Ми — друзі. І статистика говорить сама за себе: 89% учасників стають друзями після закінчення занять. Формат «один на один» не лише підтримує студентів, дозволяючи їм робити помилки та ставити запитання без сорому, а й прокладає шлях до тісного зв'язку між волонтером і студентом.


Наші запитання поступово переходять від загальних до більш конкретних і особистих, коли ми почуваємося комфортно одне з одним. Зрештою, стосунки переростають із професійних у дружні.


Як волонтер, ви отримаєте радість від знайомства з новими людьми та нових дружніх зв'язків.


Особисто я засвоїла стільки українських слів, яких навчили мене мої «бадді», що тепер серйозно розглядаю можливість вивчити українську мову.

Крім того, як волонтер, ви витрачатимете частину свого вільного часу на важливу справу. Допомагати людям, яких торкнулася війна, — велика радість і можливість залишатися в контакті зі своєю людяністю. Це нагадує нам, що ми можемо давати світу й допомагати тим, хто цього потребує, навіть не виходячи з дому.


Якщо ви прагнете знайомитися з новими людьми, проводити час із користю, допомагати іншим, відчувати сенс або бути потрібними — не вагайтеся і скористайтеся цією можливістю.




bottom of page